Якщо вірити археологам, Новий рік святкують уже багато сторіч підряд.
Звичайно, святкували в різних місцях по-різному:
у Єгипті, приміром, новий рік
був прив'язаний до розливу ріки Ніл - і це була життєво важлива подія - без
ріки єгиптяни не змогли б виростити врожай.
У древньому Римі новий рік спочатку теж був зв'язаний із природою - його
святкували навесні, коли все просипалося від сну. Усе це змінилося з легкої
руки Юлія Цезаря, який установив святкувати знаменну дату 1 січня. Календар,
уведений Цезарем, поширився далі, незабаром ним почала користуватися Європа.
На Русі новий рік починався 1 березня за юліанським календарем аж до 1348 року, коли Собор православних
патріархів повелів починати його 1 вересня. А в 1699 році Петро І, подивившись
на життя Європи того часу, змінив дату святкування на 13 січня. Юліанський
календар не дуже точний, тому незабаром більшість європейських країн перейшло
на календар григоріанський. Росія зробила це в 1919 році, під керуванням
більшовиків. Прийнятий ними григоріанський календар і святкування нового року 1 січня
донині залишаються актуальними і для
нас.
Мабуть, немає більш веселого свята в році, чим Новий рік. Постійні
супутники Нового року - щастя і плани на майбутнє, віра в краще і можливість
просто повеселитися, традиційні гадання і щиросердечні розмови. А де ж взялася Снігурка? Щодо її походження є багато версій. По одній з версій, її поява - заслуга казки О. М. Островського
"Снігурка" - там він показав її дорослою, красивою дівчиною. Ще одна
версія - це дух, що зникає зі зміною сезонів (дана версія створена на основі
російської народної казки).
Як би там не було, вже в 1935 році Снігурка нарівні з Дідом
Морозом брала участь у святах для дітей, роздавала подарунки і водила хороводи.
Популярність її росла, і сьогодні ми вже
не можемо уявити собі Новий рік без цієї білосніжної красуні.
Немає коментарів:
Дописати коментар